вторник, 11 ноября 2014 г.

Просто небом

Прийшли вірші... українською... Я вже давно не дуже дивуюсь, що рими можуть прийти на різних мовах, ще і від чоловічої статті... як що щось тебе по-справжньому хвилює.



Я десь літав, і навмання,
Я рими пробував губами,
І вже тримаючи руками,
Знов відпускав, бо серед дня
Вони спливають, як тумани...
Я серцем кликав в світ тепло,
І все що вчора, щоб пішло,
І згоїлись Країни рани...

Моя Країна, це земля
Й душа, що трепітно так б’ється,
Її стискають, не здається –

Молюсь всім Світлим Силам я.


***
А ві сні я тебе знов цілую,
Ти пробач, що холодним дощем,
Просто небом вже осінь мандрує,
Сіре місто - під сірим плащем.

Щоб та сірість не лізла у душі,
На вогні чай заварюю знов,
Ти заходь, є ще яблука, груші...
І моя легкокрила Любов.

Сили й Тепла!
Ваша Сосна

Комментариев нет:

Отправить комментарий