"Тиша"

Иногда стихи приходят Украинскою мовою...Я этому не удивляюсь. Я родилась в Полтаве, знаю ридну мову, хотя редко  говорю в жизни.
 Просто попадая в то пространство , в  то состояние - записываешь украинской.
Мне нравятся эти стихи, этот невероятно точный, образный и мелодичный язык.

Тиша

Хочеш – тишу? Хай буде тиша,

Хочеш – квіти? Квітуй, земля!

Коли треба, посиджу нишком,

Відпусти – вітром, гей, в поля!

І гуляти і день, і нічку,

Місяць в небо по щаблях зліз,

Пестить зорі, вплітає стрічку,

Подивися, рожевий скрізь...

Крізь туман, крізь дерева, роси,

Через квіти, зелені кущі

Піднімається сонце босе,

І прямує до тебе мерщій...

Хочеш квіти? Хай будуть квіти,

Хочеш зорі? То обійми!

Ми планети шаленні  діти,

Подих Сонця до себе візьми.

***

Сонечко у віконечко

ласкавими рученятами,

Вітерець шумить, гуляє

                        з березами-дівчатами,

Бджоли погули – та й в вулик,

                        Вечеря вже рання…

То блука, шука притулок

                        Бабине літо й кохання.

***

В твоїх очах сховались зорі

Всі у сріблястому вбранні,

В твоїх очах – волошки в полі,

Співає вітер в вишині.

В твоїх очах – мрійливі гори,

Високі, чисті і ясні,

А ще бурхливе тепле море

І перші квіти навесні.

В твоїх очах – грайливий вулик,

І кликає дорога знов,

В твоїх очах шука притулок

Душевна спрага і любов.

В твоїх очах! То хай всміхнуться

Твої заквітчані вуста –

Проміння сонячні проллються

На ниви, море і міста.